Віктор Галасюк: на чию користь зробить вибір «прем’єр» Ляшка

Голова Комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк переконаний, що малий бізнес не може розвиватися без великого, а промисловість і сільське господарство мають доповнювати один одного. Також парламентар вважає, що без державного протекціонізму в країні не може з’явитися розвинений вільний ринок. Про це і не тільки народний обранець, якого лідер Радикальної партії Олег Ляшко неодноразового обіцяв призначити прем’єр-міністром, після того як сам стане президентом, розповів у бліц-опитуванні ІНФОРМАТОРа. Сміт (Адам Сміт, шотландський економіст 18-го століття, – ред.) чи Кейнс (Джон Кейнс, англійський економіст першої половини 20-го століття, – ред.)? Немає простої відповіді. Треба знати всі теорії, але обирати потрібно життя. Лі Куан Ю казав: «Можете називати мене як завгодно і вішати, які завгодно бірки, але я буду робити так, як я бачу». Тому при прийнятті рішень необхідно виходити з емпіричних засад. Але якщо говорити про теорію, то мені, безумовно, ближчий Кейнс. Як і Ерік Райнерт, і Фрідріх Ліст, і Гамілтон – вони всі були прихильниками того економічного курсу, який Радикальна партія просуває в Україні. Промисловість чи сільське господарство? Теж не можна обирати. Якщо сировинне сільське господарство (наприклад, експорт зерна), яке сьогодні є в Україні, то це бідність. Якщо ж ми створимо потужну надбудову над нашою аграрною базою – переробку агросировини, виробництво продуктів харчування, сільськогосподарського машинобудування, якщо наші промисловість та сільське господарство будуть працювати у симбіозі, то виграють обидва сектори. Тоді промисловість стане сильнішою і сільське господарство буде більш продуктивним, а не примітивним як сьогодні. І це принесе людям добробут. В Україні за останні сім років експорт зернових збільшився втричі, але хто на селі від цього відчув позитивні зміни? Ніхто! Якщо додати потужну власну переробку, то тоді виграють і село, і промисловість. Але знову ж таки: мені ближчі промисловість, індустріалізація та інновації. Дніпро чи Київ? Дніпро – це моє рідне місто. Я там народився і навчався, там моя «альма-матер» – Дніпровська політехніка. Київ – це моє улюблене місто в Україні. Тому моє серце належить і Києву, і Дніпру… І Львову, який я обожнюю, і дуже багатьом містам. Коти чи собаки? У цьому випадку – тільки коти. У мене є кіт Барсик – він поза всякою конкуренцією. Сесійний зал чи дім? Робота для чоловіка дуже важлива, але вона вдається і приносить радість тільки тоді, коли є надійний тил і любляча родина. Це не можна розривати, тому і те, і інше. Великий чи малий бізнес як основа підприємницької діяльності? Тут теж не може бути вибору між першим і другим. Ті, хто виступають за розвиток малого бізнесу чи за підтримку малого підприємництва мають розуміти, що малий бізнес може розвиватися тільки, коли є великий. Тому що роль великого бізнесу – принести в країну великі обсяги валютної виручки і великі ресурси. У кожній успішній країні є компанії – національні чемпіони, які є глобальними і суперпотужними, але це створює підґрунтя для розвитку малого бізнесу, який є сервісним чи допоміжним. Малий бізнес не може існувати без великого. Завдання будь-якого малого бізнесу – стати великим. Це природно. Протекціонізм чи вільний ринок? На початкових етапах розвитку ще незрілої економіки – протекціонізм. Але на більш пізньому етапі, коли держава стає потужною країною з розвиненою промисловістю, то вільний ринок. Все залежить від етапів. На ранніх етапах, щоби країна стала успішною, її економічна політика зобов’язана бути протекціоністською. І лише поступово вона повинна відкривати ринки. Якщо хтось намагається перестрибнути цей щабель, як це, нажаль, відбувається сьогодні в Україні, то це призводить до дуже руйнівних наслідків, бо незріла промисловість стає ще слабшою і менш конкурентоздатною. Сировинний сектор роздувається, як ми сьогодні бачимо це по аграрному сектору і металургії, тоді як для підняття на більш високі щаблі потрібно розвивати виробництво продуктів харчування і машинобудування. І останнє питання: до парламенту наступного скликання пройти за списком чи по мажоритарному округу? Це залежить від людини, від партії, і від того, хто як працює. До речі, команда Радикальної партії виступає за скасування «мажоритарки». Відкритий партійний список – це більш справедлива модель (обрання народних депутатів, – ред.), хоча б тому що виключається можливість підкупу виборців. Звичайно, є авторитетні, правильні мажоритарники, але їх меншість. Більшість депутатів-мажоритарників купують за гречку голоси виборців. Така «мажоритарка», очевидно, Україні не потрібна, а тому ми будемо виборювати зміну виборчої системи, щоби були відкриті списки і люди могли бачити, кого обирають. Для цього потрібно буде переконувати наших опонентів, але вони навряд чи на це погодяться. Їх влаштовує існуюча система. Дивіться також повну версію інтерв’ю з Віктором Галасюком про те, як зупинити контрабандний експорт лісу-кругляка і що пропонує Радикальна партія для розвитку української економіки. Нагадаємо, раніше Олега Ляшка і Віктора Галасюка назвали найефективнішими законотворцями.

По материалам:   https://informator.news

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *