Чи може справжній банк попросити код з SMS?

Ні. За роз'ясненням Мін'юсту, банки, НБУ і правоохоронці не просять повідомити коди, паролі чи дані картки або провести операцію. Якщо таке прохання звучить, припиніть розмову.

Як перевірити продавця перед передоплатою?

Перевірте його сайт, телефон і номер картки через сервіс STOP FRAUD на сайті кіберполіції і попросіть копію документів. Відгуки на сайті самого продавця доказом не є.

Куди дзвонити, якщо гроші вже списали?

Спершу в банк, щоб заблокувати картку і повідомити про списання. Потім до поліції за номером 102 і до кіберполіції через онлайн-форму.

Що робити, якщо телефонують нібито через родича в біді?

Не передавайте грошей, покладіть слухавку і самі зателефонуйте родичу. Про дзвінок повідомте поліцію.

Як не стати жертвою шахраїв: схеми і що робити

«Служба безпеки банку», фальшивий продавець, «родич у біді» і фейкові виплати. Як упізнати схему і що зробити в першу годину після втрати грошей.

Чому схеми працюють

Шахрайство залишається найпоширенішою темою звернень до кіберполіції. За даними МВС, туди щороку надходить у середньому близько 40 тисяч звернень громадян, і понад 80% з них стосуються саме шахрайства.

Більшість історій будується на тривозі й поспіху. Людину лякають заблокованою карткою чи бідою з родичем, і вона перестає перевіряти, що їй кажуть. Тому правило, яке рятує в більшості випадків, просте: якщо від вас терміново вимагають гроші або дані картки, покладіть слухавку і перевірте інформацію самостійно, через джерело, якому довіряєте.

Насторожитися варто, якщо співрозмовник поспішає, просить нікому не розповідати про розмову, пропонує перейти в месенджер або наполягає на незвичному способі оплати. Кожна з цих ознак окремо може бути випадковою, але кілька разом мають вас зупинити.

Дзвінок «зі служби безпеки банку»

Вам телефонує «працівник банку» і повідомляє, що хтось намагається зняти ваші гроші або що картку заблоковано. Щоб «захистити» рахунок, він просить назвати дані картки, продиктувати код з SMS або встановити програму. Мін'юст перелічує, що саме виманюють шахраї в таких розмовах:

термін дії картки і тризначний код на її звороті;
PIN-код, паролі, коди від банку чи мобільного оператора;
фото платіжної картки;
проведення операцій, зняття готівки або встановлення програми на телефон чи комп'ютер;
перехід за посиланням і введення там персональних даних і реквізитів картки.

Що відповісти «банку»

Нічого. Банки, Національний банк, правоохоронці та інші установи не просять виконувати такі дії. Припиніть розмову і самі зателефонуйте в банк за номером, указаним на звороті картки або на офіційному сайті банку. Якщо дзвінок застав вас зненацька, скажіть, що передзвоните самі, і покладіть слухавку: справжній працівник банку це зрозуміє.

Якщо ви вже назвали дані картки чи код з SMS, негайно заблокуйте картку або змініть пароль до інтернет-банкінгу. Якщо шахраї дізналися пароль від інтернет-банкінгу, блокуйте всі картки, рахунки і доступ до банкінгу.

Оголошення і покупки онлайн

На дошках оголошень, у соцмережах і на маркетплейсах найчастіше трапляється передоплата: продавець бере гроші і зникає. Інший варіант виглядає як турбота про покупця: вам надсилають посилання на сторінку, яка зовні копіює сайт банку, служби доставки чи сервісу поповнення рахунку, і просять ввести дані картки.

Якщо ви продаєте, схема буває дзеркальною: «покупець» надсилає посилання «для отримання оплати» і просить ввести всі дані картки. Щоб отримати переказ, досить номера картки. Термін дії, тризначний код і коди з SMS для цього не потрібні. Якщо ж ви купуєте, кіберполіція радить:

попросити в продавця копію паспорта або реєстраційних документів підприємця;
перевірити сайт, номер телефону і банківську картку продавця через сервіс STOP FRAUD на cyberpolice.gov.ua;
не довіряти відгукам, розміщеним на сайті самого продавця;
не вводити дані картки на сторінках, куди ви потрапили за посиланням із чату.

«Родич у біді» і фейкові виплати

Телефонує незнайомець і каже, що ваш родич потрапив у халепу з правоохоронцями, а «вирішити питання» можна лише грошима, причому негайно. Поліція радить не панікувати і з'ясувати, як саме і куди вимагають передати гроші, а потім одразу зателефонувати тому родичу, про якого йдеться. Гроші не передавайте і не переказуйте за жодних умов. Розкажіть про цю схему старшим членам родини заздалегідь, щоб такий дзвінок не застав їх зненацька.

Фейкові виплати працюють через фішинг. Сайт імітує державний ресурс і обіцяє соціальну допомогу, а насправді збирає дані карток. Перевіряйте адресу сайту і шукайте інформацію про виплати на офіційних ресурсах відомств, а не за посиланням з месенджера.

Схожий прийом використовують і в месенджерах: зламаний акаунт знайомого пише вам із проханням терміново позичити гроші або проголосувати за посиланням. Перш ніж переказувати, зателефонуйте цій людині звичайним дзвінком і перепитайте.

Якщо гроші вже списали

Не соромтеся і не відкладайте звернення. На шахраїв натрапляють і досвідчені, обережні люди, бо схеми розраховані саме на стрес і поспіх. Що раніше банк і поліція дізнаються про списання, то більше в них можливостей простежити кошти.

Діяти треба одразу. Поки ви вагаєтеся, гроші можуть перекинути далі. Послідовність така:

заблокуйте картку через застосунок або гарячу лінію банку і змініть пароль до інтернет-банкінгу;
повідомте банк про несанкціоноване списання і зверніться до поліції: 102 працює цілодобово;
подайте звернення до кіберполіції через форму на ticket.cyberpolice.gov.ua;
збережіть докази: номери телефонів, посилання, скриншоти листування, реквізити, на які пішли гроші, квитанції;
попередьте знайомих, якщо шахраї отримали доступ до ваших месенджерів чи соцмереж;
про стан розгляду електронного звернення можна дізнатися на лінії кіберполіції 0 800 50 51 70 з понеділка по четвер з 9:00 до 18:00, у п'ятницю до 17:00.